Лікування циститу Запоріжжя

 Цистит являє собою поширене захворювання сечовидільної системи, пов'язане із запальним процесом у слизовій оболонці сечового міхура. Примітно, що з симптомами циститу хоч раз у житті стикалася кожна четверта жінка, при цьому кожна десята страждає на хронічну форму цього захворювання.

 Основна причина виникнення циститу – бактеріальна інфекція. Найчастіше це кишкова паличка та стафілокок, дещо рідше – такі різновиди мікроорганізмів, як бактерії роду клебсієлла та протей. Додатковими факторами, що полегшують бактеріям «атаку» на сечовий міхур, є активне статеве життя, використання сперміцидних контрацептивів (мазі, креми пінки), гінекологічні захворювання, що призводять до зміни в екосистемі піхви.

 Чинники, що сприяють розвитку циститу -переохолодження, сидяча робота, порушення обміну речовин, гормональні перебудови в організмі, імунна недостатність і т.д.

 Розрізняють гострий та хронічний цистити.

 Симптоми циститу дуже характерні і дозволяють одразу поставити правильний діагноз. Насамперед, це часті позиви до сечовипускання (дизурія) та прояв болю в кінці процесу випорожнення сечового міхура. Також до найяскравіших симптомів відносяться:

 -відчуття неповного випорожнення сечового міхура після сечовипускання;

 - Домішка крові або гною в сечі;

 -сеча при циститі у жінок набуває різкішого запаху;

 -помутніння сечі та наявність у ній пластівців;

 -болючі відчуття внизу живота;

 -при поширенні інфекції, у тому числі, і на верхні відділи сечовивідної системи можливі болі в районі нирок та попереку;

 - нерідко відзначається підвищення температури тіла, частіше – до субфебрильного рівня;

 -досить рідко, проте все ж таки зустрічається поява труднощів при утриманні сечі.

 Діагностика гострого циститу заснована на збиранні анамнезу та симптоматики захворювання, фізикальних методів дослідження.

 А також – загальний аналіз сечі, загальний аналіз крові, проби Нечипоренка, бакпосів сечі на мікрофлору та чутливість до антибіотиків, цистоскопія, цистографія (при хронічному циститі), УЗД сечового міхура.

 Лікування: Виключити гострі, солоні страви, газовану воду, алкоголь. Медикаментозна терапія: антибіотики, уроантисептики, спазмолітики, вітамінотерапія, седативні препарати, фітотерапія, фізіотерапія (УВЧ, індуктотермія).

Якщо ви виявили у себе ці симптоми, необхідно звернутися до лікаря-уролога, к.м.н. Горбатому Миколі Анатолійовичу для діагностики та подальшого лікування, оскільки запущена форма захворювання загрожує появою низки ускладнень.