рус укр
Головна \ Лікування \ Лікування ЗПСШ
Лікування ЗПСШ – захворювань, що передаються статевим шляхом у Запоріжжі

Довгий час вважалося, що захворювання, що передаються статевим шляхом, вражають виключно жінок легкої поведінки та чоловіків, які ведуть безладне сексуальне життя.

 Але існують цифри, наведені венерологами у 2005 році:

 по-перше, 80% хоча б раз у житті перенесли подібні захворювання,

 а по-друге, у 52% пар проходять обстеження при сімейному безплідді діагностуються різні види ЗПСШ.

Якщо у вас був новий статевий зв'язок і при цьому ви знаєте, що статевий партнер страждає на ЗПСШ, якщо звернули увагу на такі симптоми, як:

  • різі, печіння при сечовипусканні,
  • свербіж в уретрі, статевих органів,
  • виділення з уретри,
  • почервоніння або набряк губок уретри,
  • дискомфорт при сечовипусканні потрібно обов'язково обстежитися.

 Обстеження потрібно пройти навіть тоді, коли вас ніщо не турбує після незахищеного статевого акту. Не варто лікуватися самостійно або звертатися за допомогою до аптеки без попереднього обстеження у фахівця. В іншому випадку процес стане хронічним, можуть розвинутися ускладнення, такі як хронічний простатит, везикуліт, запалення придатка яєчка, запалення яєчка, сексуальна дисфункція, безпліддя.

Основні методи діагностики ЗПСШ у чоловіків:

  • дослідження нативного мазка з уретри на ЗПСШ;
  • бакпосів на мікрофлору та чутливість до антибіотиків;
  • зіскрібок з уретри на ЗПП методом - ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція;
  • імунофлюоресцентний метод;
  • ІФА – імуноферментний аналіз

Всі ці методи дозволяють визначити збудників у 70-95% випадків.

Найбільш розтрощені ЗПСШ у чоловіків:

  • Хламідіоз. Мікроорганізми хламідії, проміжні між бактеріями та вірусами, паразитують у клітинах епітелію та руйнують їх. Серед усіх ЗПСШ саме хламідії найбільше поширені. Саме вони викликають до 60% негонорейних уретритів у чоловіків. Згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров'я, у країнах Європи хламідіями інфіковано 5-7% активних у статевому плані чоловіків та 8-10% сексуально активних жінок. Зараження хламідіями відбувається при генітальному та анальному статевому контакті, і з моменту інфікування захворювання проходить інкубаційний період від 3 діб, він становить у середньому 7-14 днів. Але після того, як людина заразилася хламідіями, у перші 3-5 днів неможливо виявити захворювання навіть за допомогою найефективніших діагностичних методів.
  • Уреаплазмоз. Уреаплазми – мікроорганізми мізерно малих розмірів, лише трохи перевищують більшість вірусів, які мають своєї ДНК і клітинної оболонки. Уреаплазми мешкають на слизовій оболонці сечовивідних шляхів та статевих органів. Вони розглядаються як інфекція, оскільки це умовно патогенна мікрофлора, яка не може постійно бути присутньою в здоровому організмі, але за певних умов викликає запалення в статевих органах, передаючись статевим шляхом.

 Отже, зараження уреаплазми відбувається статевим шляхом. Певної клінічної картини уреаплазмової інфекції майже немає. Але після закінчення періоду прихованого розвитку найчастіший прояв - негонококковий уретрит. У цього захворювання характерні симптоми: свербіж і печіння в ділянці сечівника, незначні слизові виділення, різь при сечовипусканні.

  • Мікоплазмоз. Мікоплазми – мікроорганізми без клітинної стінки. Серед тих 17 видів, що виділені у людей, основну роль відіграють чотири основні, і деякі види патогенні.

Мікоплазми виявлено у 5-15% здорових людей, а при запальних захворюваннях сечостатевої системи їх виявляють у 60-90% випадків. Побутовим шляхом мікоплазми передаються дуже рідко – переважно статевим шляхом. Прихований період розвитку мікоплазмозу – від 3 до 5 тижнів, а в середньому – 15-19 днів.

  • Гарднереллез – захворювання жіноче, але буває, що збудники гарднереллеза стають причиною уретриту у чоловіків, який проявляється болем, печінням при сечовипусканні – і тоді неодмінно потрібне лікування.

Гарднереллез – не класичне венеричне захворювання, але з чинників ризику (наприклад, часта зміна статевих партнерів) воно дуже тісно пов'язані з венерологією.

  • Трихомоніаз . Найбільш поширена інфекція, що передається статевим шляхом. Збудник трихомоніазу – вагінальна трихомонада, одноклітинний паразит. Нею, за даними ВООЗ, заражено близько 170 млн. осіб, причому реальна цифра може виявитися значно більшою.

Збудник трихомоніазу передається при статевих контактах. Трихомоніаз може вразити і чоловіків, і жінок. При цьому чоловіки є трихомонадоносітелями, і захворювання протікає у них безсимптомно, частіше клінічні прояви спостерігаються у жінок.

Лікуванням захворювань, що передаються статевим шляхом у нашій клініці займається кандидат медичних наук, лікар уролог-андролог, сексопатолог Горбатий Микола Анатолійович з досвідом клінічної практики понад 25 років.

Наші контакти:

м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10, тел.+38(067)327-74-24, +38(050)709-47-17.

 


Мы в соцсетях: instagram facebook youtube
Пред.
Закрыть
След.